Соціально-психологічна служба

Соціально–психологічна службаце спільна діяльність психолога та соціального педагога.

Практичний психолог закладу освіти здійснює:

  • психологічне забезпечення освітнього процесу;
  • психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти;
  • психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти;
  • психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу;
  • реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти;
  • консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку тощо;
  • роботу з постраждалими від насильства дітьми тощо.

 Практичний психолог закладу освіти бере участь в:

  • освітній діяльності, спрямованій на забезпечення всебічного розвитку здобувачів освіти як особистості та найвищої цінності суспільства, їх талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
  • роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань;
  • розробці та впровадженні розвивальних, корекційних програм, посiбників, методичних рекомендацiй, планів освітньої дiяльностi з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти, а також для осіб, які перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання.

Соціальний педагог закладу освіти здійснює:

  • соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти, колективу та мікрогруп, осіб, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
  • просвітницьку та профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, злочинності, алкоголізму, наркоманії тощо;
  • вивчення та аналіз соціальних умов розвитку здобувачів освіти, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних і дитячих громадських організацій.

Соціальний педагог закладу освіти бере участь у:

  • роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань;
  • плануванні і реалізації завдань соціалізації здобувачів освіти, адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі;
  • наданні допомоги дітям і сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах або потребують посиленої педагогічної уваги чи мають особливі освітні потреби, в тому числі постраждалим від насильства та військових конфліктів.

 

Основні завдання, принципи та функції психологічної служби

1. Завдання психологічної служби:

  • збереження та зміцнення психічного та соціального здоров’я, сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями;
  • сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.

2. Принципами діяльності психологічної служби є:

  • науковість, цілісність і наступність, професійна компетентність та відповідальність;
  • індивідуальний підхід;
  • доступність соціально-педагогічних та психологічних послуг (допомоги);
  • міждисциплінарність, комплексність і системність у здійсненні професійної діяльності;
  • добровільність;
  • людиноцентризм та партнерство;
  • конфіденційність;
  • дотримання норм професійної етики.

3. Функції психологічної служби:

  • діагностично-прогностична - психолого-педагогічне вивчення чинників становлення особистості, її індивідуального розвитку;
  • організаційно-методична - визначення стратегії, мети, завдань, планування діяльності психологічної служби та координація взаємодії учасників освітнього процесу;
  • корекційно-розвиткова - система впливів, спрямованих на подолання визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти; здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки; сприяння розвитку освітніх, інтелектуальних, загальних, спеціальних та соціальних здібностей, формування мотивації до освітньої діяльності у здобувачів освіти; надання психолого-педагогічної допомоги здобувачам освіти з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
  • консультативна - допомога у вирішенні проблем щодо розвитку, виховання, навчання та формування психологічної і соціальної компетентності учасників освітнього процесу;
  • просвітницько-профілактична - поширення психологічних знань, виявлення фактів порушення прав дитини, вжиття заходів щодо подолання негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення дитини, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів;
  • соціально-захисна - здійснення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у кризових ситуаціях (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо); захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти.

4. Напрями діяльності працівників психологічної служби:

  • діагностика - виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально--психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні;
  • профілактика - своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;
  • корекція - усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;
  • навчальна діяльність - форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;
  • консультування - багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;
  • зв’язки з громадськістю - діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління;
  • просвіта - формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

5. Працівникпсихологічної служби зобов’язаний:

  • знати чинне законодавство щодо діяльності психологічної служби у системі освіти та інші нормативно-правові акти, пов’язані з його діяльністю;
  • будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри, у тісній співпраці з усіма учасниками освітнього процесу;
  • застосовувати у роботі психологічний і соціологічний інструментарій, рекомендований для використання;
  • бути компетентним і постійно збагачувати знання у межах своєї компетенції;
  • надавати психологічну допомогу за запитами учасників освітнього процесу;
  • уникати будь-яких неофіційних взаємин з учасниками освітнього процесу;
  • інформувати учасників освітнього процесу про результати проведених психологічних обстежень, їх значення і можливості подальшого використання (за винятком особистої інформації), про свою діяльність на основі об’єктивних і точних даних таким чином, щоб не зашкодити професії;
  • здійснювати індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (законних представників). Зазначена згода може бути відкликана у будь-який момент;
  • виконувати функції та надавати оцінювальні судження щодо учасників освітнього процесу, зокрема щодо їх поведінки, особистих рис, відповідності соціальним нормам, з неупередженістю;
  • використовувати науково обґрунтовані методи і технології професійної діяльності;
  • поважати професійну компетентність своїх колег та представників суміжних професій;
  • популяризувати соціально-психологічні знання;
  • поважати гідність здобувачів освіти;
  • виконувати свої посадові обов’язки в межах своїх повноважень;
  • нести особисту відповідальність за результати і наслідки своєї професійної діяльності;
  • пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків (законних представників);
  • постійно підвищувати свій професійний рівень;
  • знати вимоги державних стандартів щодо забезпечення освітнього процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

6. Працівник психологічної служби має право:

  • визначати різні види робіт з огляду на потреби закладу, установи;
  • планувати діяльність відповідно до рекомендацій методичних установ психологічної служби;
  • ознайомлюватися з документами, скаргами, що містять оцінювання його роботи, надавати щодо них роз’яснення;
  • захищати професійну честь і гідність;
  • здійснювати індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку тощо) діяльність за межами закладу освіти;
  • отримувати методичну допомогу, в тому числі й супервізію та інтервізію, підвищувати кваліфікацію, здійснювати перепідготовку;
  • вільно обирати освітні програми, форми навчання, заклади освіти, установи і організації, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку працівників психологічної служби;
  • відмовитись від виконання розпоряджень керівника (директора) в тих випадках, коли вони суперечать професійно-етичним принципам, та виконання діяльності, не передбаченої трудовим договором, посадовими обов’язками та планом роботи.