ПРОСТІ ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Ці 6 порад психолога допоможуть полегшити адаптаційний період першокласника в школі, а також підкажуть батькам правильну лінію поведінки на цьому новому етапі життя.

  1. Зберігайте спокій і впевненість в тому, що все буде добре. Звичайно, кожна мама чи тато хвилюються за свою дитину, особливо в такий відповідальний момент – перший раз в перший клас. Але пам’ятайте, що саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо у дитини установку на майбутнє навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину школою, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є.
  2. Формуйте позитивне ставлення до школи і вчителів, але водночас будьте чесними. Не варто ідеалізувати школу, говорячи, що там буде безмежно весело, цікаво, захоплююче. Слід говорити правду про можливі труднощі, про необхідність слухати вчителя, виконувати інструкції, які інколи не подобаються. Але обов’язково переконуйте дитину в тому, що все буде добре, що вона справиться, зможе знайти те, що їй до душі, знайде друзів і отримає радість від пізнання нового.
  3. Завжди позитивно відзивайтеся про школу і вчителів. Діти в такому віці все ще дуже залежні від батьківської думки. Вони складають свою думку, своє враження про щось нове (в даному випадку про школу) на основі висловлювань і ставлень батьків. Тому, якщо ви хочете, щоб вчитель став авторитетом для вашого першокласника, ніколи не говоріть поганого про нього при дитині. Це сприятиме гарній поведінці дитини в школі і додасть мотивації до навчання.
  4. Уникайте додаткових стресів і навантажень. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Початок навчання у школі і так є серйозним стресом для 6-7-річних дітей. Тому, якщо заняття спортом і музикою здаються вам необхідною частиною виховання вашої дитини, почніть водити її туди за рік до початку навчання або після того, як диина адаптується. Повноцінний відпочинок на цьому етапі дуже важливий. Тому нехай дитина проводить більше вільного часу на свіжому повітрі, граючись з друзями.
  5. Слідкуйте за режимом дня і повноцінним харчуванням. Розпорядок дня, який не змінюється, допоможе дитині швидше адаптуватися до нових умов. Якщо ваш першокласник – шестирічка, то бажаний і денний сон хоча б на одну годину. Особливо зверніть увагу на харчування дитини. У її раціоні повинні бути присутніми білки (м’ясо, риба, сир, яйця), молочні продукти, вершкове і рослинне масло, свіжі овочі і фрукти, соки. Організм зараз як ніколи потребує додаткової енергії, адже справитися і пристосуватися до нових умов – досить серйозне завдання.
  6. Будьте особливо уважними до почуттів дитини в перші місяці. Не пропускайте труднощі, які можливо, виникнуть у дитини. Слухайте сина/дочку, говоріть про школу, про події, про почуття. Намагайтеся разом знаходити шляхи, розповідайте про себе в шкільні роки. Будьте з дитиною більш терплячими і чуйними, щоб вона відчувала спокій і підтримку вдома.

 

 

 

П’яти-шестирічна дитина повинна знати й уміти:

Розвиток мовлення:

  • будувати складні речення різних видів. Наприклад, складати речення із запропонованих слів: малюнок, дівчинка, малювати, фарбами;
  • швидко утворювати нові словосполучення. Наприклад: шапка з хутра — хутряна шапка;
  • пояснювати зміст прислів’їв;
  • складати оповідання по одній картинці, по серії картинок, з життя;
  • виразно виконувати вірші, з різною інтонацією передавати рядки, що містять радість, замилування, смуток і т.д.

Увага:

— виконувати завдання, не відволікаючись , близько 15 хвилин;

— знаходити 5-6 відмінностей між предметами й між двома малюнками;

— утримувати в поле зору 8-10 предметів;

— копіювати в точності візерунок або рух;

— легко грати в ігри на уважність і швидкість реакції. Наприклад, називайте іменники, але перед грою домовтеся: якщо почув назву шкільних речей — скласти руки на столі, дика тварина — поклав руки на плечі й т.д.

Пам’ять:

— запам’ятовувати 8-10 картинок;

— запам’ятовувати щиталочки й скоромовки;

— запам’ятовувати фрази («Юля й Олена малюють кольоровими олівцями», «Олена грала кубиком, м’ячем, лялькою й ведмедиком»);

— розповідати по пам’яті оповідання, казки, вірші, зміст картинок;

— повторювати в точності текст, що складається з 3-4 речень.

Мислення:

— закінчити речення: « Якщо стіл вище стільця, то стілець…», «Якщо ріка глибше струмка, то струмок…»;

— знаходити зайве слово серед групи слів, наприклад: «Ложка, чашка, виделка, трактор, каструля», пояснити відповідь;

— відповідати на мудрі питання, наприклад: «Чим схожі й чим відрізняються кішка й білка?»;

— визначати послідовність подій;

— знаходити й пояснювати невідповідності на малюнках;

— знаходити й пояснювати відмінності між предметами і явищами;

— знаходити серед запропонованих предметів зайвий, пояснюючи свій вибір.

Дрібна моторика:

— складати з конструкторів за зразком будь-яку фігуру. Скласти з паперу, по показаному дорослим зразку, простий предмет (кораблик, човник);

— вирізати ножицями складну фігуру по контурі, намальованому на аркуші паперу;

— виконувати аплікації на папері як самостійно, так і за зразком;

— складати пазли без сторонньої допомоги;

— регулювати силу натиску на олівець і кисть, змінювати напрямок руху руки залежно від форми зображеного предмета;

— розташовувати зображення на всьому аркуші або в заданих межах: на одній лінії, на широкій смузі;

— штрихувати малюнки, не виходячи за їхні контури. Акуратно розфарбовувати складні малюнки;

— орієнтуватися в зошиті в клітку або в лінійку.

Навколишній світ:

— називати свої імена й прізвище, своїх родичів;

— знати назва свого міста, столиці, країни, планети;

— знати назви основних професій людей; пояснювати. Чим характерні ці професії, яку користь приносять людям;

— називати пори року, частини доби, дні тижня в їхній послідовності;

—  називати весняні, літні, осінні й зимові місяці;

— відрізняти хижих, диких тварин від  травоїдних, домашніх;

— відрізняти перелітних птахів від зимуючих;

— відрізняти садові квіти від польових;

— називати  всі явища природи.

Вміти:

Зав`язувати шнурки;

застібати гудзики;

самостійно одягатися;

самостійно складати свої речі;

дотримуватися  культурних і гігієничних правил;

 

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

• Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

 • Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

 • Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

 • Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

 • Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

 • Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

 • Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

 • Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

 • Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

 • Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

Пам’ятка для батьків щодо спілкування з дітьми, 

які мають емоційні труднощі

1. Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.

2. Не існує поганих і хороших емоцій, і дорослий у взаємодії з дитиною повинен постійно звертатись до доступних їй рівнів організації емоційної сфери.

3. Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції – це результат тривалого стримування емоцій.

4. Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявляти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття.

5. Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.

6. Не слід у процесі занять з важкими дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.

7. Треба враховувати не просто модальність емоцій (негативні чи позитивні), а й їхню інтенсивність. Надлишок одноманітних емоцій спричиняє негативні явища.

8. Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.

9. З метою ліквідації негативнтх емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття танцями.

10. Ефективність навчання дитини володіти своїми емоційними станами значною мірою залежиить від особливостей її ставлення до себе. Завищена чи занижена самооцінка суттєво погіршує самопочуття дитини, створює бар’єри для необхідних змін. У таких випадках потрібно починати роботу з корекції ставлення до себе, учнівської самооцінки яким "багажем" повина йти дитина до школи?

 

 

Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.