Памятки для батьків з безпеки дiтей


Щоб не трапилося нещасних випадків запам’ятайте: - виймайте ключі з дверей для того, щоб дитина не замкнулася у кімнаті; - якщо морозильна камера має замикаючий пристрій, тримайте її постійно замкненою. - якщо хочете викинути старий холодильник, зламайте замикаючий пристрій, щоб діти, які граються, не зачинилися всередині нього. - телевізор необхідно встановлювати у стійкій ніші, а не на хиткому столику або візку. Телевізор випромінює радіацію, тому варто триматися на достатній відстані від екрана, розмір якого не повинен бути надмірним, та обмежити дітям час перегляду телепередач ( 15 хв.). - предмети особистої гігієни та косметику слід тримати подалі від дітей; - інструменти набору «Зроби сам» повинні зберігатися у металевій шухляді з надійним замком: цвяхи, молоток, свердло, пилка можуть стати небезпечними, якщо опиняться в руках дитини; - кожен член сім’ї, включаючи дітей, повинен знати, де розміщені розподільники (газу, води, електроенергії), балони, та вміти відключати їх в екстреному випадку; - у кімнатах повинно бути вдосталь світла, щоб не вдарятися об кути та інші частини меблів; - ліки, алкоголь, цигарки, запальнички та сірники повинні зберігатися в недоступному для дітей місці; - попільниці повинні бути завжди очищеними, навіть маленький недопалок може викликати інтоксикацію; - не залишайте у межах досяжності монетки, шпильки, намисто, кісточки від фруктів, цвяхи, гвинтики, які дитина може проковтнути або встромити у розетку, у рот чи ніс; - під час обіду дитина може потягнути на себе скатертину, перекинути на себе, крім порожнього посуду, і посуд з гарячою їжею; - дитяче крісельце повинне мати тверду опору і забезпечуватися запобіжним ременем; - не залишайте відкритими розетки, підвісні дроти (краще прикріпити їх до стіни або провести за меблями); - деякі кімнатні (дифенбахія, олеандр) та садові рослини токсичні, тому слід тримати дітей подалі від них; - вогнепальну зброю вдома необхідно зберігати розрядженою, у металевій шафі (сейфі), замкненій на ключ. Важливо мати завжди на видному місці список телефонних номерів сусідів, робочі телефони батьків й інших близьких родичів (особливо тих, хто працює або мешкає поруч), різних аварійних служб, щоб їх міг викликати кожен, включаючи і дітей. Досвід показує, що в напруженій обстановці навіть дорослі не одразу можуть згадати ці телефони. Як тільки дитина навчиться говорити - одночасно зі своїм ім’ям вона повинна вивчити своє прізвище, адресу і телефон батьків.
 

Це корисно знати: Якщо дитина... Порізалась. Промийте ушкоджене місце ватою, змоченою перекисом водню. Краї рани обробіть йодом чи зеленкою, накладіть пов'язку. Коли рана глибока, і ви не можете зупинити кровотечу, зверніться до лікаря.. Вдарилася головою. Покладіть її в ліжко й робіть компреси з холодної води на забите місце, міняючи їх у міру нагрівання. Нудота і запаморочення - ознаки струсу мозку. Негайно викличте швидку допомогу. Проковтнула ліки. Спробуйте якомога швидше викликати в неї блювоту. Обгорніть палець бинтом, відкрийте рот і злегка натисніть на корінь язика. До приїзду лікарів визначте, скільки і які ліки проковтнула дитина. Слабкість, сонливість або надмірне збудження - ознаки отруєння. Випила оцет. Примусьте її до прибуття лікаря випити якомога більше води з білками курячих яєць або просто чистої води. Ошпарилася. Змажте натуральним медом чи покладіть на уражене місце натерту картоплину, поміняйте двічі-тричі, а потім накрийте опік капустяним листком. Пухирці не проколюйте. Якщо опік має більшу площу, ніж долоня дитини, терміново зверніться до лікаря. До його приїзду нічим не змащуйте й не присипайте шкіру, просто накрийте ошпарене місце стерильним бинтом. Впала з висоти. Переконайтесь у тому, що в дитини, яка впала з висоти, немає зовнішньої кровотечі. Якщо в тілі малюка стирчить палка, уламок скла або заліза, не витягуйте його самі. Кровотеча може посилитися, від чого стан погіршиться. Якщо рана відкрита і кровотеча сильна, її можна на 15 хвилин зупинити, використавши джгут. Ушкоджену частину тіла, по можливості, необхідно підняти вище від рівня грудей потерпілого. Навіть якщо відсутні ознаки зовнішньої кровотечі, при падінні з висоти можлива внутрішня кровотеча і ушкодження внутрішніх органів Необхідна негайна допомога лікаря. Дитину, яка впала з висоти, доставляють у лікарню в горизонтальному положенні, повернувши голову вбік, щоб не запав язик.
 

Поради щодо небезпек внаслідок гри зі сторонніми предметами

Потрапив у вухо сторонній предмет. У жодному разі не намагайтеся впоратися з ним самостійно, без допомоги лікаря. Ви ризикуєте пошкодити барабанну перетинку.

Потрапив у ніздрі сторонній предмет. Притисніть носовичком вільну ніздрю, примусьте дитину якомога сильніше подути носом. Це допомагає, якщо горошина, намистина тощо застрягли неглибоко. В іншому разі слід звернутися до лікаря. Невмілими способами допомогти ви лише погіршите стан. Дитина має дихати ротом - це полегшить завдання лікарю.

Якщо ж малюк вдихнув дрібний предмет і не може відкашлятися, покладіть його собі на коліна обличчям донизу й поплескайте по спині. У такому положенні найлегше виштовхнути сторонній предмет із дихальних шляхів. Якщо це не допомагає, терміново зверніться до лікаря.

Якщо сторонній предмет (комаха, смітинка) потрапив у око, подразнюючи слизову оболонку, викликає біль, витікання сліз, хворобливу реакцію на світло. Його виймають шляхом промивання ока теплою водою, чи вологою чистою тканиною (у напрямку до перенісся). Інколи смітинку можуть вимити власні сльози потерпілого. Для цього чистими пальцями відтягніть віко і тримайте в такому положення 10-15 сек., сльози, які з’являться, вимиють смітинку.

Якщо у око потрапив уламок скла, дрібний камінець, шматочок дерева – негайно звертайтеся до лікаря! Ніколи не можна терти око - цим ще більше його травмуєте.

При високій температурі (>39 С) у дитини можливі судоми. Щоб понизити температуру, протріть дитині лоба та долоні розчином оцту, дайте дитині потри­мати у долонях маленькі пляшечки, наповнені прохолодною водою. Викличте лікаря. Ліки давайте лише за призначенням лікаря. Але пам'ятайте: нові ліки можуть викликати алергію або токсикоз. Першу порцію нових ліків давайте в половинній дозі.
 

Основні правила безпеки вдома"

На кухні. Кухня - найнебезпечніше для дітей місце. Тут вони можуть отримати опіки, порізи, колючі рани, ураження струмом. Дотримуючись нижче вказаних порад, ви зможете уберегти дітей від небезпеки отримати травму: - каструлі на плиті повинні бути розміщені таким чином, щоб найбільші з них стояли на максималь­ній відстані від краю плити; - уважно стежте за процесом закипання, не допускайте витікання рідини з каструль, що може призвести до загасання вогню конфорок, а жирні рідини (наприклад, олія), навпаки, можуть самі займатися; - оскільки дітям подобається торкатися вимикачів газу, подача його до плити повинна бути припинена, якщо її не використовують за призначенням. Не допускайте дитячих ігор із плитою, навіть якщо подачу газу припинено; - особливу увагу варто приділити шухляді з ножами, виделками та іншими гострими предметами; необхідно знайти для них місце, яке недосяжне для малят; - не залишайте ввімкненими електроприлади, особливо міксери, кавоварки, м’ясорубки.

У вітальні У цій кімнаті дитина проводить більшу частину часу, тому варто зняти з меблів небезпечні предмети, щоб не було необхідності постійно стежити за дитиною і постійно їй щось забороняти. Дитина має право на деяку волю та автономність, щоб гармонійно розвиватися. Кути меблів є основною причиною синців і гуль, тому бажано закрити їх поролоном на клейкій стрічці. Не залишайте дитину одну перед незахищеним каміном: може відскочити іскра і підпалити килим або навіть одяг дитини. Якщо дитина занадто близько підходить до полум’я - це також може призвести до загорання одягу, причому одяг, виготовлений з синтетичного матеріалу, загорається набагато швидше.

У спальні Ця кімната повинна бути добре освітленою і постійно провітрюватися. Щоб уникнути будь-якої можливої небезпеки для дитини, пам’ятайте: - ліжко повинно мати товстий матрац і не занадто м’яку подушку; - простирадло повинно бути добре натягнуте за допомогою поворозок, які закріплюють його краї, проходячи під матрацом; - висота бар’єра ліжка повинна бути 50-60 см, а відстань між прутиками не повинна перевищувати 7 см; - вічка сітки, які обрамляють манеж, не повинні бути ширшими 3 см; - не користуйтеся електроковдрами, електричними переносними печами, якіможуть спричинити опіки; - не вішайте на шию ланцюжки, мотузочки чи слинявчики, особливо коли вкладаєте дитину спати; - мати, яка годує, повинна бути уважною вночі, тому що через недогляд немовля може захлинутися. 3 погляду гігієни та правильного виховання краще не класти дити­ну в ліжко до батьків; - скриньки, баули, комоди, шафи, тощо повинні бути замкнені на ключ;

У ванній кімнаті У ванній кімнаті бажано не залишати дитину одну та дотримуватися таких правил: - не купайте дитину, якщо не минуло трьох годин піс­ля останнього прийому їжі; - заміряйте температуру води, перш ніж опускати у неї дитину; - не додавайте гарячої води, коли дитина вже у ванні; - ніколи не залишайте дитину одну у воді; - у ванній кімнаті краще мати шафу, яка замикається на ключ, або поличку, розташовану на достатній висоті, де зберігалися б предмети особистої гігієни, миючі засоби, косметика, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо; - електроустановки повинні бути обладнані спеціальним захистом; - ніколи не включайте електроприлади, фени, бритви, коли стоїте голими ногами на мокрій підлозі або торкаєтеся до води чи крана. Черевики з гумовою підошвою служать найкращим ізолятором; - не використовуйте електропіч, не слухайте радіо у ванній кімнаті, тому що повітря, насичене парою, є провідником електричного струму; - якщо у ванній кімнаті є газовий обігрівач, тримайте вікно відчиненим, періодично перевіряйте герметичність установки і роботу витяжної вентиляції; - використовуйте неслизьке взуття, тому що можна отримати травму, упавши на мокрій підлозі; - балончики дезодоранту можуть вибухнути, якщо во­ни стоять поруч із джерелом тепла або вікном, звідки на них падають сонячні промені.
 

Безпека купання дітей] купання дітей дозволяється в спеціально обладнаних місцях під керівництвом дорослих (педагогів, керівників або батьків); - купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкістю вітру до 10 м/ сек., темпе­ратурі води - не нижче +18 градусів за Цельсієм, повітря - не нижче +24 градусів за Цельсієм; - купатися дозволяється через 1,5-2 годи­ни після прийому їжі; - не дозволяється входити у воду ро­зпашілими і спітнілими; - діти допускаються до купання після огля­ду їх лікарем; - дорослі зобов’язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються; - купання дозволяється в присутності рідних, родичів або знайомих, що вміють плавати; - не слід допускати при стрибках у воду удару животом об во­ду, тому що головний дихальний м’яз – діафрагма – втратить ритм дихання; - потрібно обмежити пірнання дітей у воду, бо воно може спричинити кисневе голодування; Для ліквідування кисневого голодування необхідно: а) негайно припинити пірнання у воду; б) швидко вийти на берег; в) дати ви­пити міцної кави або чаю; г) дати понюхати нашатирний спирт.

Під час купання забороняється:

- вживати спиртні напої дорослим, що кон­тролюють купання дітей. - залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени; - стрибати у воду з човнів, катерів, споруд­жень, не призначених для цього; - пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів; - прожогом кидатися у воду - треба заходити повільно; - використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання; - плавати на плавзасобах у місцях, відведе­них для купання; - забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і інше); - прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання; - підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання; - допускати під час купання грубі ігри, які пов'язані з обмеженням руху рук і ніг у воді; - подавати помилкові сигнали небезпеки; - заходити глибше ніж до пояса дітям, які не вміють плавати; - навчити дітей плавати.
 

Запобіжні заходи під час катання на човнах"

Кожна дитина повинна знати, що: - сідати в човен потрібно обережно, ступаючи по центру настилу; - під час руху човна не можна пересідати з місця на місце, сідати на борт, розгойдувати човен, пірнати з нього; - категорично забороняється переходити з одного човна в інший. Дітям варто пояснити, що порушення цих правил може призвести до перекидання човна.

Дії у випадку нещастя

- потрібно зберігати спокій і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега: перевернений човен добре три­мається на воді; - потрапивши під пліт або вітрило човна, що перекинувся, ні в якому разі не можна закривати очі. Варто плисти у тому напрямку, з відкіля надходить світло; - той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, і підтримувати його на плаву; - рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; врятувати уплав одночасно кількох людей неможливо; - під час катання дітей в кожному човні необхідна присутність дорослого, який уміє керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді. Категорично забороняється під час катання на плавзасобах: - навантажувати малі судна понад установлені норми; - перетинати курс суден, що йдуть; - близько підходити до суден, що рухаються; - кататися поблизу пристаней і причалів; - віддалятися на човні від берега більш як на 100 метрів, - катати дітей на саморобних човнах, катерах, плотах і т.д. - кататися при несприятливих метеорологічних умовах.
 

Рятування та надання невідкладної першої медичної допомоги постраждалим на воді" Характер надання допомоги потерпілим на воді може бути різним. Якщо ви добираєтеся до потопаючого вплав, треба максимально враховувати плин води, вітер, відстань до берега та ін. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, який витратив сили. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинен триматися за плечі рятувальника. Якщо ж він не контролює свої дії - поводитися з ним треба жорстко і без­церемонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб врятувати його і своє життя.

Техніка рятування потопаючого: - підпливти і підпірнути під нього, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний - за волосся), транспортувати до берега; - якщо потопаючому вдалося схопити вас за руки, ноги або шию - звільніться і негайно пірнайте - інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити; - якщо потопаючий уже занурився у воду, не кидайте спроб знайти його на глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити ще й у тому випадку, якщо той, хто потонув, перебував у воді близько 6 хвилин.

Перша медична допомога: - оцінити тяжкість стану постраждалого та доручити іншому рятувальнику викликати бригаду швидкої медичної допомоги; - якщо людина при свідомості, то необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, заспокоїти постраждалого та зігріти (укутати і дати гарячий напій); - якщо ж врятований не реагує ні на звертання до нього, ні на легкі поплескування по щоках але наявна пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою та провести вищезгадані заходи; - непритомному необхідно дати вдихнути нашатирний спирт, розстебнути одяг, а для активізації дихання використати ритмічне посмикування за язик; - для перевірки пульсу на сонних артеріях треба натиснути щитовидний хрящ по черзі з обох боків; - дослідження пульсу на променевій артерії не потрібне, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу; - ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот; - у разі відсутності свідомості, пульсу на сонних ар­теріях, ознак дихання, широкі зіниці але нема трупних плям та задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати дії, спрямовані на усунення причин умирання і на відновлення функцій дихання та кровообігу, тобто необхідно виконати найпростіші реанімаційні методи оживлення організму; - обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень потрібно провести за 4 -5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі;
 

Найпростіші реанімаційні методи оживлення організму"   Перше - це спробувати частково видалити воду з дихальних шляхів. Для цього треба трохи підняти постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова звисали, або "перегнути" постраждалого через своє стегно при загнутій у коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і вимагає багато часу. Далі діяти треба швидко в такому порядку: - покласти постраждалого на спину на тверду поверхню,а голову максимально опустити назад; - однією рукою відкрити йому рота, пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, зробити рух навкруги порожнини рота і звільнити її від піску, мулу, решток їжі, зубних протезів, блювотної маси та слизу - все це потрібно робити швидко, але обережно, щоб не завдавати додаткових травм; - рукою, заведеною під потилицю, макси­мально розігнути хребет в шийному відділі (це потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта); - потрібно знати, що западання язика стає основною перешкодою для доступу повітря в легені, тому голова потерпілого повинна лежати прямо по відношенню до тулуба, нижню щелепу слід витягнути вперед, язик із порожнини рота теж вперед, до зубів; - утримуючи голову в такому положенні однією рукою, другою стиснути крила носу, щоб запобігти витоку повітря та спрямувати його в органи дихання; - після цього розпочати штучне дихання методом «рот в рот» через марлю або тонку тканину. Метод «рот в рот» : а) набрати повітря у свої легені; б) щільно охопити відкритий рот пацієнта та зробити пробне вдування повітря в його легені; в) водночас "краєм ока" контролювати підіймання грудної клітки: якщо воно є – продовжувати; г) у випадку, якщо грудна клітка не підіймається або піднімається надче­ревна ділянка, повторити все спочатку. - якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, провести штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот (кількість вдувань - 16 - 20 за хвилину); - вдихаючи потерпілому повітря, потрібно зробити масаж серця, ритмічно натискуючи на його грудину, щоб змоделювати роботу серця і забезпечити переміщення крові в кількості, достатній для підтримки кровопостачання до життєво важливих органів. Масаж серця: а) для зовнішнього масажу серця треба розташуватися з боку від хворого; б) масаж серця слід робити схрещеними долонями рук, розташувавши їх посередині грудини, в нижній її третині; в) долоні однієї п’ятірні руки покласти на передньо-нижню по­верхню грудини, основу другої долоні - впоперек першої, розігнути руки в ліктьових суглобах; г) таким чином серце стискається поміж грудиною та хребтом і кров виганяється із серця до основних органів, а під час паузи знову заповнює серце ; д) для масажу серця використовується не тільки сила рук, але і вага тіла: робити ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. При паузах руки від грудини віднімати не слід. Здавлювання грудної клітки проводять з інтервалом в 1 секунду. На одне вдування повітря в рот потерпілого слід зробити п'ять здавлювань грудей; е) у випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на гру­дину 1 : 5, якщо рятувальників двоє -2 : 15; - кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях; - правильність виконання закритого масажу серця - це наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях; - масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри; - необхідно при будь-якому стані потерпілого проводити заходи для зігрівання тіла шляхом розтирання і масажу кінцівок; - в тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає або з'являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються; Правила безпеки на зимовій рибній ловлі: - не пробивайте поруч багато лунок; - не збирайтеся великими групами на одному місці; - не пробивайте лунки на переправах; - не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега; - завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів; - тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку;
 

Дії при потраплянні у воду Якщо ви провалилися на льоду річки або озера, то: - широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою; - намагайтеся, не обламуючи краю пролому, без різких рухів вибиратися на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги; - вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена; - будьте обережні до самого бере­га, а там не зупиняйтеся, доки не опинитеся у теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, то: - негайно сповістіть їй, що йдете на допомогу; - візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них, широко розкидаючи при цьому руки і не підповзаючи до самого краю ополонки; - ремені, шарфи, дошки, жердини, санки або лижі допоможуть врятувати людину - кидати їх потрібно з відстані 3-4 метрів; - якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і ру­хайтеся до пролому, а подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони; - не допустіть переохолодження потерпілого: негайно укрийте його від вітру і якнайшвидше допровадьте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.
 

Дії при переохолодженні (гіпотермії"   1) при легкій гіпотермії: - з’являється неконтрольоване тремтіння; - спостерігається втрата координації рухів; - притупляється свідомість; - виникають позиви сечовипускання. 2) при важкій гіпотермії: - бліде, одутле обличчя; - апатія, сонливість; - погана координація рухів; - млява, невиразна мова; - ірраціональна поведінка (постраждалий може нагадувати п’яного); - припинення неконтрольованого тремтіння; - уповільнений, нерегулярні пульс, серцебиття і дихання.

Перша допомога

Дії до прибуття лікаря: - постраждалого перенесіть у тепле місце (при цьому пересувайте його дуже обережно і намагайтеся підтримувати у горизонтальному положенні); - покладіть його так, щоб ноги були вище, ніж голова; - зніміть з нього вологий одяг, замініть сухим і починайте зігрівання; - закутайте постраждалого в сухі ковдри або додатковий одяг (ще краще - покласти його в попередньо нагрітий спальний мішок); - накрийте чим-небудь його голову; - якщо постраждалий у повній свідомості, дайте йому тепле питво; - якщо ви у приміщенні, спробуйте зробити йому теплу, кімнатної температури (але не гарячу) ванну; - зігрівання потрібно проводити поступово: здійснюю­чи масаж тіла, температуру води доводять до 36°С.; - якщо ванна недосяжна, прикладіть теплі (але не гарячі) грілки до шиї, під пахви і до паху постраждалого; - якщо тепла вода недосяжна, використайте тепло свого тіла; - після того, як шкіра постраждалого стане рожевою, проведіть штучне дихання і масаж серця; - після появи самостійного дихання, постраждалого тепло закутують, дають гарячий чай, молоко; - при відмороженні кінцівок постраждалому надають відповідну допомогу і доставляють до найближчого лікувального закладу, не допускаючи повторного переохолодження. Це потрібно запам’ятати: - НЕ залишайте постраждалого без уваги і піклування ні на хвилинку; - НЕ намагайтеся відігріти постраждалого одномоментно (необхідне поступове зігрівання); - НЕ розтирайте шкіру або кінцівки постраждалого; - НЕ занурюйте у гарячу воду (можна тільки у теплу); - НЕ дозволяйте постраждалому рухатися (примусьте його лежати нерухомо); - НЕ допускайте, щоб тепло від печі або калорифера надходило безпосередньо на шкіру постраждалого; - НЕ використовуйте гарячі грілки; - НЕ давайте гарячу їжу або питво (можна тільки тепле); - НЕ давайте їжу або питво взагалі, якщо він без свідомості або у напівсвідомому стані; - НЕ давайте постраждалому ніяких алкогольних напоїв.
 

Правила поведінки при зустрічі з собаками" i Обережно - собаки! Правила безпеки при зустрічі з чотирьохлапим другом: - уникайте собак без намордника, зграї собак і вузьких місць, де не можна розминутися зі звіром; - не підходьте до собаки без прив'язі, бо захист «особистих» територій - одна з головних причин проявлення надмірної агресивності; - не дивіться в очі тварині і не посміхайтеся - це для собаки рівнозначно, як показувати зуби і демонстрував силу; - не повертайтеся спиною до тварини і не тікайте, бо це може викликати у пса рефлекс переслідування; - особливо остерігайтесь собак-охоронців - ротвейлерів і доберманів - у них загострене почуття охорони господаря, а територія їх «особистих» інтересів перевищує 50 м. Рекомендації щодо самозахисту при нападі собак, у тому числі спеціально навчених: - зупиніться, поверніться обличчям до собаки і голосно скомандуйте: «стояти», «лежати», «сидіти», «фу» - це зможе привести тварину в замішання; - прийміть оборонну стійку або киньтесь назустріч - налаштована на гонитву тварина може розгубитися; - киньте в собаку будь-який предмет або зробіть вигляд, що ви підбираєте палицю і кидаєте її на неї - цим ви виграєте час, а пам'ять про колишню біль в подібних випадках може змусити її відбігти; бажано при цьому мати грізний вигляд і загрозливо кричати; - захищайтеся газовим балончиком або пістолетом - «Черемха» (балончики СІЧ), «Терен-1» і балончики АБХ з капсоіцином (палючою речовиною - витяжкою з червоного перцю); допоможе і серія пострілів холостими патронами, але стріляти потрібно в напрямку тварини, так як звуку пострілів дресирована тварина може і не злякатися; - зброю самозахисту до застосування ховайте в руці або за спиною, так як навчені собаки агресивно реагують на озброєну руку; для відвернення уваги від тварини використовуйте будь-які предмети і особисті речі; - якщо спецзасобів у вас немає, повільно, не обертаючись спиною до собаки, відступайте до будь-якого природного прикриття: паркану, стіни, дерева і т. п., захищайтеся підручними засобами і кличте на допомогу; - пам'ятайте: особливо небезпечний собака, який присів, - він готується до стрибка, тому, щоб захистити горло, притисніть підборіддя до грудей і виставте на собаку руку; - за можливості, обмотайте руку і передпліччя плащем, піджаком, шарфом, потім, захищаючи шию та обличчя від укусу, спровокуйте собаку на напад: у стрибку собака не захищений, а в цей час різко і жорстко вдарте рукою, ногою, будь-яким твердим предметом - краще всього в ніс, по верхній щелепі, в живіт або пах - це найбільш вразливі місця у собаки; - спробуйте схопити шию собаки і затиснути її під пахвою, але при цьому слід дуже міцно тримати пса і твердо стояти на ногах. Перша допомога при укусах собаки: - терміново промийте рану великою кількістю води, ще краще - перекисом водня; - краї рани обробіть йодом або зеленкою, а саму рану змастіть маззю «Рятувальник», «Левоміколь» або присипте стрептоцидом; - в разі відсутності медикаментів, антисептиком може послужити будь-яка спиртова рідина (горілка, одеколон і т. п.) – і терміново до лікарні; - якщо можливо, з'ясувати, щеплений собака від сказу чи ні, якщо не щеплений або це невідомо, доведеться пройти серйозний курс лікування і довгий час перебувати під наглядом лікаря. Рекомендації щодо запобігання захворювання на сказ та смерті у випадках укусів собаки: 1) уникати контактів з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів; 2) якщо покусала або обслинила тварина, потрібно промити рану теплою кип'яченою водою (бажано з милом), а потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду; особливо уважно слід оглядати дітей після прогулянки чи контакту з тваринами; 3) у ви